Цьогоріч виповнюється 81 річниця початку однієї з найжорстокіших акцій – примусового виселення українців Холмщини, Надсяння, Підляшшя, Лемківщини з етнічних територій до СРСР. Людей, які споконвіку жили на цих землях, депортували лише тому, що за домовленістю між радянським союзом та Польською республікою кордони було узгоджено без врахування розселення українців, а довільно, внаслідок чого велика частина наших земель опинилась в складі Польщі, а близько пів мільйона українців стали вимушеними емігрантами, втративши все майно. Ми не маємо права забувати цих трагічних подій, тому сьогодні старшокласники під керівництвом вчительки історії Олександри Сороки провели учнівську конференцію “Скорбота давня, але ще жива”, на якій аналізували злочинні накази та розпорядження про “обмін населенням” між Польською республікою та УРСР, заслухали спогади вимушених переселенців, переглянули уривок фільму “Депортація 1944-1946 рр.”

 Трагічні події минулого і сьогодення вкотре утверджують в думці, що,  лише маючи свою незалежну державу,  ми можемо бути повноправними господарями на своїй землі.