Суховільський ліцей

Пам’ятка батькам у спілкуванні зі своїми дітьми: Радійте Вашому синові, доньці. Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорюючим тоном. Коли дитина з Вами розмовляє, слухайте уважно, не перебиваючи. Встановіть чіткі та визначені вимоги до дитини. Ваші пояснення повинні бути простими та зрозумілими. Розмовляйте чітко, ясно. Будьте терплячими. Спочатку запитуйте «що?», а потім «для чого?», «чому?». Заохочуйте в дитини прагнення ставити запитання. Заохочуйте цікавість, пізнання та уяву Вашої дитини. Частіше хваліть дитину. Заохочуйте ігри з іншими дітьми. Турбуйтесь про те, щоб у дитини були нові уявлення, про які вона могла б розповісти. Намагайтеся, щоб дитина разом з Вами щось робила по господарству. Намагайтесь проявляти інтерес до того, що їй цікаво робити (малювати, співати тощо). Не втрачайте почуття гумору. Грайте з дитиною в різні ігри. Частіше робіть щось спільно, усієї сім’єю. Частіше спілкуйтеся,читайте книги про виховання дитини. Щоб налагодити  довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх: Не перебивайте дитину, не кажіть, що Ви все зрозуміли, не відвертайтесь, допоки дитина не закінчила розповідати, не давайте їй причини тривожитись, що Вас мало цікавить те, про що вона говорить. Не ставте забагато запитань. Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова. Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена. Не вигадуйте для дитини багато правил…

Чому дитина ставить так багато запитань? Запитання виникають у дитячій голові майже миттєво. Батьки ледь устигають «переварити» інформацію й щось відповісти невгамовному малюкові, як відразу чують інше, не менш хитромудре запитання. Вік «чомучки» у кожного малюка свій, але всі мами й тата практично однаково реагують на дитячі провокації. Вони розгублені й навіть можуть бути роздратовані. Деякі батьки всерйоз думають, що малюк намагається їх розлютити, ставлячи такі запитання, що заганяють їх у глухий кут. Насправді, непросто дитячою мовою пояснити, чому буває блискавка, чому кров червоного кольору, а в темній кімнаті не видно чорної кішки. Але навіть якщо дитина ставить запитання, але неуважно слухає відповідь, то це не означає, що їй не цікаво. Дитина поступово пізнає навколишній світ, намагаючись узгодити свої уявлення з новими враженнями й знаннями. Цей вік можна назвати «епохою великих відкриттів». І якщо дорослий лінується відповісти на дитяче запитання, відмахується від малюка як від настирливої мухи, існує небезпека втратити дитячу допитливість, що є двигуном розвитку. Чому діти ябедничають? У кожній групі дитячого садка або в кожному класі неодмінно знайдеться така дитина, яка розповідає дорослим про погану поведінку своїх же друзів. На що розраховують такі діти? По-перше, більшість ябед — це діти із заниженою самооцінкою, які будь що прагнуть привернути…

10 тез Любомира Гузара про дітей, батьків і дисципліну. Батьки мусять ставитися до своєї дитини як до людини, тобто дати їй відчути, що вона людина.Завдання, безумовно, дуже складне, але, знехтувавши ним, можна поставити дитину на фальшивий шлях. Необхідний елемент – це виховувати дитину в атмосфері тепла і мудрої любові.Діти, які цього не одержали, – це ті, що в той чи той спосіб тікають з дому і блукають вулицями наших міст. Нещаслива та дитина, між батьком і матір’ю якої є постійна незгода та непорозуміння,а ще гірше, коли батьки знущаються з дитини – як у фізичному, так і в моральному плані. Батьки, закохані в гроші, можуть навіть свідомо передати дітям свій матеріалістичний світогляд. Передавання позитивних чи негативних вартостей відбувається природним шляхом:що батьки думають, про що говорять, як поводяться – формує їхню дитину. Безумовно, дитина має відчути, що її люблять,але батьківська любов повинна бути, наважуюся сказати, мудрою. Розпещена дитина раніше чи пізніше почуватиметься нещасною,тому що не завжди зможе отримувати все так легко, як їй це вдавалося в дитинстві. Батько й мати, створюючи атмосферу любові, повинні дати відчути дитині її гідність і гідність інших людей– старших і таких самих, як вона, дітей. Дисципліні повинні підпорядковуватися всі члени сім’ї,передусім батьки: на все є свій час…

          Дорослим ці правила здаються очевидними і зрозумілими, тому ми часто вважаємо, що вони так само зрозумілі і дітям. Але в більшості випадків діти не знають, як себе поводити в небезпечних ситуаціях!          Ознайомте дітей з порадами, які описані нижче, і поясніть кожну з них доступною мовою для вашої дитини (зважаючи на вік, особливості характеру та поведінки).          Раджу постійно проговорювати їх з дитиною, а також розробити сімейний план дій під час небезпечних ситуацій і практикувати його в ігровій формі.          Це необхідно для того, щоб діти в небезпечній ситуації могли скористатися порадами автоматично і врятуватися від викрадення та інших загроз і небезпек.          Практикуйте, доповнюйте та нагадуйте дитині ці поради, але в жодному разі не залякуйте їх!

 Лист МОН № 1/9-71 від 14.02.15 року МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ № 1/9-71 від 14 лютого 2015 року Додаток до листа від 14.02.2015 № 1/9-71 Інструктивно-методичний лист щодо роз’яснення порядку приймання дітей до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів      Відповідно до статті 18 Закону України “Про загальну середню освіту”зарахування дітей до першого класу початкової школи загальноосвітніх навчальних закладів державної та комунальної форми власності (у тому числі ліцеїв, гімназій, колегіумів, коледжів, що містять у своїй структурі школу І ступеня) здійснюється на безконкурсній основі. Відтак, проведення тестувань, вступних випробувань, співбесід, інших заходів, що мають на меті встановлення відповідності рівня підготовки дитини до школи, не допускається. Відповідно до Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.06.2003 № 389та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 4 липня 2003 р. за № 547/7868, на конкурсній основі (співбесіда) організовується прийом до першого класу виключно у спеціалізованих школах (школах-інтернатах). Під час проведення співбесіди у спеціалізованих школах (школах – інтернатах) забороняється перевірка знань з математики, вмінь з читання і письма та іноземної мови. Співбесіда може мати на меті винятково пересвідчення достатності рівня загального розвитку дитини, її функціональної готовності до систематичного навчання та здатності…