0
Щороку на державному рівні Україна вшановує роковини депортації українців із західних земель на схід. Верховна Рада України встановила другу неділю вересня Днем пам’яті примусового виселення автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини в 1944–1951 роках. У той період позбавили домівок близько 700 тисяч українців. Угоду про «взаємний обмін населенням», насправді «вигнання» українського населення з території Польщі (і навпаки — польських громадян з території УРСР) підписали 9 вересня 1944 року в Любліні представники радянського уряду і новоствореної Польської Народної Республіки. Попри заяви, що буцімто переїзд здійснюватиметься добровільно, більше ніж півмільйона етнічних українців Закерзоння в 1944–1946 роках примусово виселили і відправили до 17 областей радянської України, а під час акції «Вісла» – 150 тисяч, у 1948-1951 роках ще понад 41 тисячу. Люди залишились без рідної домівки, землі, майна. Переселення проводили в чотири етапи, остання хвиля депортації відбулася 1951 року. У Суховільському ліцеї проведено урок Пам’яті «Вирвані з землі: трагедія депортації українців із Закерзоння у 1944-1951роках». Учні 10-х класі мали змогу послухати спогади про депортацію із Закерзоння жителя с. Суховоля Пласконя Йосипа Семеновича, який розповів про біль втрати рідної домівки, про важкі повоєнні роки у чужому краї. На урок завітав сільський голова Зимноводівської ТГ Гутник В.С., який закликав дітей стати…