Щороку на державному рівні Україна вшановує роковини депортації українців із західних земель на схід.  Верховна Рада України встановила другу неділю вересня Днем пам’яті примусового виселення автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини в 1944–1951 роках. У той період позбавили домівок близько  700 тисяч українців. 

     Угоду про «взаємний обмін населенням», насправді «вигнання» українського населення з території Польщі (і навпаки — польських громадян з території УРСР) підписали 9 вересня 1944 року в Любліні представники радянського уряду і новоствореної Польської Народної Республіки. Попри заяви, що буцімто переїзд здійснюватиметься добровільно, більше ніж півмільйона етнічних українців Закерзоння в 1944–1946 роках примусово виселили і відправили до 17 областей радянської України, а під час акції «Вісла» – 150 тисяч, у 1948-1951 роках ще понад 41 тисячу. Люди залишились без рідної домівки, землі, майна. Переселення проводили в чотири етапи, остання хвиля депортації відбулася 1951 року.

   У Суховільському ліцеї проведено урок Пам’яті  «Вирвані з землі: трагедія депортації українців із Закерзоння у 1944-1951роках». Учні 10-х класі мали змогу послухати спогади про депортацію   із Закерзоння жителя с. Суховоля  Пласконя Йосипа Семеновича, який розповів про біль втрати рідної домівки, про важкі повоєнні роки у чужому краї.  На урок завітав сільський голова Зимноводівської ТГ  Гутник В.С., який закликав дітей стати свідомими та активними громадянами незалежної Української держави, вивчати та пам’ятати  історію свого народу.  Поділився своїми спогадами про дослідницьку роботу в Суховільській школі  Божик Віктор Анатолійович.  У 2009 році під його керівництвом було зібрано свідчення депортованих із Закерзоння суховільчан. Він звернувся до учнів з проханням більш глибоко вивчати історію своїх родин.

   Сьогодні, у дні жорстокої війни, кожен має пам’ятати, що знання минулого нашого народу, його історії та мови  – це  щит, який не здолає жоден ворог і дасть сили вистояти і зберегти нашу державу.