50 фраз для дитини

Пропонуємо вам простих 50 фраз, які вселять у вашу дитину віру в себе, повагу до вас та впевненість у власних силах. Насправді цей список необмежений та може доповнюватися Вашими варіантами. Іноді здається, що підтримати дитину можна тільки словами «молодець, добре!» Насправді таких слів куди більше. Саме вони допомагають дитині відчути, що ви її любите, розумієте і приймаєте. Дитячий та сімейний психолог Катерина Кес уклала список фраз, які сприяють утвердженню дитини. Покажіть дитині, що вірите в неї: «Я тобі довіряю». «Я в тебе вірю». «Я поважаю твоє рішення». «Це непросто, але ти зможеш». «Ти робиш правильно». «Ти все правильно розумієш». «Як тобі це вдалося?» «Навчи мене. Як це в тебе виходить?». «Ти робиш це краще, ніж я». «У тебе виходить це краще, ніж у мене». Зверніть увагу на зусилля і старання дитини: «Я бачу, ти доклав чимало зусиль». «Я бачу, як ти старався». «Виходить дуже добре!» «Ти наполегливо рухався в перед – і все вдалося» «Можу уявити, скільки часу на це пішло!» «Уявляю, як довго ти намагався, щоб це вийшло!» «Твої старання дають гарний результат!» «Ти добряче потрудився над цим – і результат чудовий!» Подякуйте за час, проведений разом: «Я дуже ціную час, який ми з тобою проводимо разом». «Я з нетерпінням чекаю, коли…

Батькам майбутніх першокласників

Батькам майбутніх першокласників Підготовка до знань починається з народження. Кожний учень протягом шкільних років проходить кілька адаптаційних стадій до нового незвичного середовища. Перший та п’ятий класи стають справжнім випробуванням, тому психологи переконливо рекомендують хоч би на перший період занять комусь із рідних повністю присвятити себе дитині. В цілому фундамент навчання для школяра закладається на базі традицій сім’ї: тут і виховання терплячості, і здатнiсть сприймати й запам’ятовувати інформацію, тому, якщо дисципліни не закладено в самій родині, батьки не мають права вимагати від свого дитини відразу ж стати прикладом успішності у школі. Відсутність бажання ходити до школи може з`явитись у дитини з появою перших труднощів. Заздалегідь можна провести паралель із тим, що в кожного на землі є робота, приміром, маленька бджілка трудиться біля вулика, корівка дає молоко, так і в кожної людини є обов’язкова робота, яку необхідно сумлінно виконувати. Варто майбутньому школярику пояснити, що тато ходить на роботу, мама теж працює, а от з першого вересня і він буде трудитися над здобуттям знань. Перші труднощі супроводжуйте терплячим заохоченням, мотивацією, поясненням, чому необхідно працювати і навчатись. Батькам необхідно зрозуміти, що для першокласника набагато важливіше не вміння читати, рахувати й писати, а здатність отримувати й обробляти інформацію, узагальнювати, робити висновки, руйнувати шаблони й стереотипи,…

Вимога добре вчитися – найсерйозніша помилка батьків

Багатодітна мама Олена Кучеренко про те, чому потрібно змінювати ставлення батьків до оцінок. Коли наша старша дочка Варя пішла в школу, я зробила страшну помилку, яку виправляю досі. Я заявила їй, що я була відмінницею і того ж чекаю від неї. Перші пару років все було нормально. Вона прекрасно вчилася, звітувала про свої успіхи, все ми раділи її відмінним оцінкам, пишалися і т.д. Я навіть не перевіряла її зошити, не кажучи вже про те, щоб заглянути в електронний щоденник. Але одного разу я взяла якийсь її зошит, погортала і побачила зафарбовану олівцем оцінку. “Варя, це що?” – суворо запитала я. Дочка заплакала і зізналася, що боялася, що я дізнаюся і буду її лаяти. Гаразд би четвірка, але трійка! “Ти ж сказала, що я повинна бути відмінницею!” Моя дочка боялася сказати мені, що у неї щось не вийшло в школі, розумієте?!?! Я сама, своїми руками вибудувала між нами цю стіну страху і недовіри. І до чого б це в підсумку призвело, не ризикну навіть уявити, не взявши той злощасний зошит. Чесно кажучи, в той момент я навіть розгубилася і не знала, що робити. Я просто її обняла, сказала, що люблю, і попросила мені більше ніколи не брехати. І не боятися. І пішла в іншу кімнату – думати. І плакати. А думала я про те, що я погана мати і зробила…

Ваша дитина – дзеркало вашої родини

Практика будь-якого психолога багата зверненнями батьків, суть яких зводиться до прохання про допомогу: «Допоможіть, у мене проблемна дитина!», «Мій син став некерованим, що робити?» А чи існують проблемні діти? На це питання є тільки одна відповідь – ні! Є лише проблемні батьки. А дитина – лише дзеркало сім’ї, в якому, якщо придивитися, відбивається все: особистісні проблеми батьків, подружні, дитячо-батьківські взаємини, протиріччя і конфлікти. З огляду на це, треба говорити, що найчастіше дзеркало – криве? Ось ця кривизна і проявляється у формі некерованої і негативної поведінки дитини. Іноді ці прояви можна пом’якшити або усунути зовсім. Цьому сприяють і позитивні зміни в сімейних відносинах, і робота з внутрішньоособовими проблемами самих батьків. І те, і інше благотворно позначається на формуванні особистості дитини. Але, ще раз підкреслю, це, на жаль, трапляється вкрай рідко. Чому? Та тому, що більшість батьків не бажають визнавати, і тим більше працювати над собою і своїми недоліками. Дуже часто вони вимагають від психолога провести роботу по виправленню поведінки дитини. І чим більше працюєш з підростаючим поколінням, тим більше переконуєшся, що серед них «важких» немає, просто багато потребують здорового довкілля. Зате серед батьків «важких випадків» більше, ніж достатньо. Ось лише деякі приклади з усього розмаїття: «Щедрі» батьки «Моя дитина ні в…