Суховільський ліцей

День писемності можна по-різному відсвяткувати, не лише інтелектуально, а й розважально. Зараз, незважаючи на воєнний стан, на постійні тривоги, дітям важливо відчувати щасливе та безтурботне дитинство, побігати під чистим, а головне спокійним небом. Зіщулитись від сонця, вдихнути на повні груди і широко усміхнутись, танцюючи і співаючи українські пісні. Саме так учні Суховільського ліцею сьогодні відзначили 9 листопада – День української писемності та мови.

# Радіодиктант національної єдності – 2022 Стає доброю традицією у Суховільському ліцеї у День української писемності і мови разом з усією Україною долучатися до Радіодиктанту національної єдності. Любіть та плекайте рідну мову!

Щороку 9 листопада відзначають День української писемності і мови.  Учні 2-Б класу Суховільського ліцею (кл. керівник Барна О.М.) в цей день взяли активну участь у Всеукраїнському інтернет-конкурсі «Мова моєї країни» . Слухаючи пісні про рідну мову, діти малювали малюнки, у яких зуміли відтворити і чудовий настрій, і любов до рідного краю, і гордість за свою мову.

До Дня української писемності та мови 9 листопада у Суховільському ліцеї завідувачка бібліотекою Олинець В.Б. організувала книжкову виставку ,,Коштовний скарб народу,, Мета: залучити учнів до духовних скарбів народної мови, виховувати любов та повагу до української мови. Бібліотекар Олинець В. Б. розповіла дітям про історію української мови, скорботні дати на тернистому шляху її розвитку. Завідувачка бібліотекою наголосила дітям, що любити і шанувати рідну мову – святий обов’язок кожного українця.

9 листопада класний керівник Байцар М.М. разом з учнями 7-А класу провела виховну годину “Я мовою вкраїнською молюсь”, присвячену Дню української писемності і мови. Вчитель наголосила, що мова- то не просто слова чи звуки. Це – голос народу. Втрата мови веде до зникнення самої нації. Земля українська стародавня, така ж давня і сама мова. З покоління в покоління передавали предки нам цей скарб . Народ плекав рідну мову у піснях, легендах і передавав від роду до роду, щоб не загинула. Класний керівник побажала учням, щоб вони ніколи не забували про безцінний скарб, джерело вікової мудрості. Про вірних помічників у вирішенні багатьох проблем: про книгу і рідну